Чума в Іркутську не підтверджена - що насправді відомо про загадковий інцидент

Важливо! Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Якщо Вас турбують проблеми зі здоровʼям, обов’язково зверніться до лікаря.

Повідомлення про можливий спалах чуми в Іркутській області Росії викликали занепокоєння далеко за її межами. Приводом стала смерть молодої працівниці науково-дослідного інституту, однак підтверджень зараження чумою досі немає, а обставини інциденту залишаються незрозумілими.

Дитячий лікар Євген Комаровський в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, які деталі цієї історії справді заслуговують на увагу. Він поставив під сумнів поширену версію про випадкове зараження в лабораторії та розповів, що може стояти за тривожними повідомленнями з Росії.

Смерть працівниці інституту не підтверджує спалаху чуми

Підставою для повідомлень про можливу епідемію стала смерть молодої жінки, яка працювала в науково-дослідному інституті чуми в Іркутську. Її госпіталізували з пневмонією неясної етіології, тобто запаленням легень, точного збудника якого не встановили. Поєднання такого діагнозу з місцем роботи померлої викликало припущення про можливе зараження особливо небезпечною інфекцією.

Однак невстановлена причина пневмонії сама по собі не свідчить про приховування небезпечного захворювання. Навіть сучасні методи діагностики не завжди дозволяють визначити конкретний мікроорганізм, який спричинив запалення легень. Комаровський звернув увагу, що подібні випадки трапляються й поза лабораторіями, які працюють із небезпечними інфекціями.

Коли молода здорова людина помирає від запалення легень, такі випадки, на жаль, бувають, то щонайменше в 50% випадків медицина не має відповіді на запитання, який саме мікроб цю людину вбив. Тобто в самому діагнозі "пневмонія неясної етіології" нічого дивного немає,– пояснив Комаровський.

Значно більше запитань у лікаря викликала реакція російських установ та відсутність зрозумілої офіційної інформації. Після захворювання жінки, як повідомлялося, близько 200 людей, які могли з нею контактувати, госпіталізували та почали давати їм антибіотики. Такі заходи могли бути пов'язані з підозрою на небезпечне зараження, проте вони ще не доводять, що йшлося саме про чуму.

У разі легеневої форми захворювання за час, який минув після інциденту, могли б з'явитися нові випадки серед контактних осіб. Водночас достовірних повідомлень про додаткові зараження або смерті не надходило. Комаровський сумнівається, що масштабне поширення інфекції вдалося б повністю приховати.

І якби це було, то приховати дуже-дуже складно. Обов'язково б щось просочилося, що хтось ще захворів, хтось ще помер. Такої інформації немає. Тобто немає враження, що спалах розростається. Знову-таки, ми не знаємо, спалах чого. Чума ніким не підтверджена,– наголосив лікар.

Брак об'єктивної інформації непокоїть не лише Україну, а й інші держави. Зокрема, запитання виникають у країн, куди росіяни подорожують з Іркутської області, адже без достовірних даних неможливо оцінити навіть характер потенційної загрози.

Версію про розбиту пробірку Комаровський висміяв

Серед пояснень інциденту з'явилася історія про те, що 28-річна співробітниця нібито випадково розбила пробірку зі збудником чуми та заразилася. Комаровський поставився до цієї версії вкрай скептично, звернувши увагу на особливості роботи з небезпечними матеріалами.

Для виникнення легеневої форми захворювання за таким сценарієм жінка мала б безпосередньо вдихнути збудник. Водночас версія передбачає, що співробітниця переносила небезпечний матеріал без належного захисного одягу, а після пошкодження пробірки почала його збирати. Таке поєднання обставин лікар назвав малопереконливим.

Коли чуєш усі ці розмови про те, як жінка 28 років розбила пробірку, це звучить приблизно так: сержант Іванов взяв ядерну бомбу й ненавмисно її запустив або впустив. Ось приблизно так це звучить,– сказав Комаровський.

Водночас масштабна реакція російських служб не обов'язково означає, що небезпечний збудник справді потрапив за межі лабораторії. Установи, які працюють із такими матеріалами, мають реагувати навіть на незначні підозри щодо можливого зараження.

Тому госпіталізація контактних осіб та призначення антибіотиків могли бути звичайними запобіжними заходами. Лікар не виключає, що відповідальні служби вирішили максимально перестрахуватися, не чекаючи підтвердження конкретної інфекції.

Якщо виникла якась подія в НДІ і вони хоч на 1% хвилювалися, що може щось статися, вони повинні були відреагувати. Вони відреагували відповідно до протоколів. Перестрахувалися по максимуму,– пояснив лікар.

Проте російська сторона не надала достатньо інформації, щоб розвіяти запитання про обставини смерті працівниці. Комаровський звернув увагу, що міжнародна спільнота очікує пояснень, тоді як російські установи, схоже, не поспішають їх надавати. Через це навіть звичайні протиепідемічні заходи почали сприймати як можливе підтвердження масштабної надзвичайної ситуації.

У російському інституті могли працювати не лише з чумою

Найважливішим Комаровський вважає запитання, чи справді в Іркутську йдеться про чуму. Назва інституту та повідомлення про смерть його співробітниці ще не дозволяють встановити, який саме збудник або інша небезпечна речовина могли бути причиною інциденту.

Протичумні установи займаються широким спектром особливо небезпечних інфекцій, дослідженням токсинів і протиепідемічних заходів. Тому лікар не виключає, що причиною смерті могло бути зовсім інше захворювання або навіть вплив небезпечної речовини. Водночас жодних підтверджень таких версій під час розмови не було наведено.

Чума – класний заголовок, але насправді уявити собі, що чума нам загрожує, практично неможливо. А ось подумати про те, що там може бути все що завгодно... Ми ж можемо тільки гадати,– зазначив Комаровський.

Серед суто гіпотетичних сценаріїв він згадав навіть можливість контакту з токсичною речовиною на кшталт "Новачка". Однак одразу зауважив, що такий розвиток подій малоймовірний і немає підстав вважати його достовірнішим за версію про чуму.

Проблема полягає в тому, що сама назва протичумного інституту підштовхує людей до найпростішого пояснення. При цьому інші напрями діяльності установи залишаються поза увагою, хоча її співробітники можуть працювати з різними збудниками та небезпечними матеріалами.

Протичумний інститут займається величезною кількістю інших особливо небезпечних інфекцій. І інфекційними токсинами займається, і вивчає протиепідемічні заходи. Тобто йому є чим займатися, цьому інституту, крім чуми,– наголосив лікар.

Комаровський також звернув увагу на інформаційний ажіотаж навколо російських лабораторій. Раніше Росія поширювала історії про нібито українські біолабораторії та "бойових комарів", а тепер об'єктом подібних припущень стали російські наукові установи. Лікар назвав це своєрідним інформаційним бумерангом, але наголосив, що хотів би бачити його наслідки для Кремля, а не для звичайних жителів Іркутська.

Євген Комаровський про чуму в Іркутську: дивіться відео